1. Словник української мови у 20 томах

муміфікація

МУМІФІКА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. муміфікува́ти.

Стародавні жителі острова використовували [червону] смолу для муміфікації (з газ.).

2. Висихання трупа або частини змертвілої тканини в живому організмі.

На території Лаври є лабіринти Ближніх і Дальніх печер, що існували тут ще задовго до створення монастиря .. Наявні тут умови ґрунту і, передусім, температурний режим сприяють природній муміфікації (висиханню) трупів тварин і людей (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муміфікація — муміфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. муміфікація — -ї, ж., спец. 1》 Дія за знач. муміфікувати. 2》 Висихання трупа або частини змертвілої тканини в живому організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муміфікація — муміфіка́ція (від мумія і ...фікація) перетворення трупа па мумію; висихання трупа або змертвілих частин живого організму. ¤ М. плода – висихання плода в матці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. муміфікація — Муміфіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. муміфікація — МУМІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Дія за знач. муміфікува́ти. Стародавні жителі острова використовували [червону] смолу для муміфікації (Веч. Київ, 16.Х 1967, 4). 2. Висихання трупа або частини змертвілої тканини в живому організмі. Словник української мови в 11 томах