муркіт

МУ́РКІТ, коту, ч.

Те саме, що му́ркання.

Не злякався султан і загрозливого бурчання яничарів, схожого на муркіт диких звірів у клітках (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муркіт — му́ркіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. муркіт — -коту, ч. Те саме, що муркання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муркіт — Муркіт, -коту м. Мурлыканье. Желех. Словник української мови Грінченка