мухобійка

МУХОБІ́ЙКА, и, ж., розм.

Пристосування (перев. у вигляді дерев'яної палиці з прикріпленим шматком гуми) для биття мух.

Увійшла Мазайлижа з якоюсь химерною електричною мухобійкою в руках. Почала ляскати на мух (М. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мухобійка — мухобі́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мухобійка — -и, ж., розм. Пристосування, яким б'ють мух. Великий тлумачний словник сучасної мови