мушва
МУШВА́, и́, ж., розм.
1. Збірн. до му́ха.
Шарудіння й ледве чутний .. гомін раптово вщухли (тільки мушва бриніла над головами) (О. Ільченко).
2. збірн. Те саме, що мошка́.
В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (М. Коцюбинський);
А від комашні доводилося ховати обличчя під сітку або затуляти вуха і ніс клоччям, бо як залізе туди отруйна мушва та відкладе яєчка, то біда буде (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мушва — мушва́ іменник жіночого роду збірн., розм. Орфографічний словник української мови
- мушва — -и, ж., розм. 1》 Збірн. до муха. 2》 збірн. Те саме, що мошка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мушва — МОШКА́ збірн. (дрібні двокрилі комахи), МОШВА́, МОШКАРА́ розм., МУШВА́ розм. Дзижчить мошка над скошеними травами (Г. Хоткевич); Над головою роєм вилася мошва та комарі (Ю. Збанацький); Який чудесний танок затіяла над пеньком мошкара! (О. Словник синонімів української мови
- мушва — МУШВА́, и, ж., розм. 1. Збірн. до му́ха. Шарудіння й ледве чутний.. гомін раптово вщухли (тільки мушва бриніла над головами) (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 301). 2. збірн. Те саме, що мо́шка. Словник української мови в 11 томах
- мушва — Мушва, -ви ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк. Словник української мови Грінченка