мушкетон
МУШКЕТО́Н, а, ч.
Старовинна вогнепальна зброя у формі скороченого мушкета.
Мушкет, аркебуза – це одно, а мушкетон – це старовинна рушниця з набоями в кілька куль, що одразу летять у кілька сторін (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мушкетон — мушкето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови