муштабель

МУШТА́БЕЛЬ, я, ч.

Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муштабель — мушта́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. муштабель — -я, ч. Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муштабель — Спертка Словник чужослів Павло Штепа
  4. муштабель — мушта́бель (польс. musztabel, від нім. Μaβstab – масштаб) підставка для підтримання руки, якою користуються живописці під час роботи. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. муштабель — МУШТА́БЕЛЬ, я, ч. Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки. Словник української мови в 11 томах