1. Словник української мови у 20 томах

мігрувати

МІГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Здійснювати міграцію; пересуватися, переміщуватися.

Починаючи з квітня-травня, велика ставрида косяками мігрує вздовж Кавказьких берегів у північні райони Чорного моря на місця нагулу і розмноження (з наук.-попул. літ.);

Клітини, що мігрували з посаджених кусочків пухлини, мали в основному форму коротких, бідних на відростки веретен (з наук. літ.);

* Образно. Я б при вогні посидів би отак, віч-на-віч, розмовляючи з собою. Хай лишиться лиш те, що не мігрує, що, клянучи, стоїть немов бовван (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мігрувати — мігрува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мігрувати — -ую, -уєш, недок., спец. Здійснювати міграцію; пересуватися, переміщуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мігрувати — Переселюватися, переселятися, переселитися, попереселюватися, попереселятися, виселюватися, виселитися, повиселюватися, повиселятися Словник чужослів Павло Штепа
  4. мігрувати — ПЕРЕХО́ДИТИ (йти з одного місця в інше), ПЕРЕСУВА́ТИСЯ (ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ), ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ), ПЕРЕСТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ, ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (повільно); ПЕРЕТА́СКУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. мігрувати — МІГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., спец. Здійснювати міграцію; пересуватися, переміщуватися. Починаючи з квітня-травня, велика ставрида косяками мігрує вздовж Кавказьких берегів у північні райони Чорного моря на місця нагулу і розмноження (Наука.. Словник української мови в 11 томах