мідь

МІДЬ, і, ж.

1. В'язкий і ковкий метал червонуватого кольору.

Вулкан, до кузні дочвалавши, Будить зачав всіх ковалів; Свинець, залізо, мідь зібравши, Все гріти зараз ізвелів (І. Котляревський);

З кольорових металів найважливіше місце належить міді (з навч. літ.);

* Образно. Гості першого дня – золото, другого – срібло, третього – мідь, хоч додому їдь (Номис);

З латинської дзвінкої міді Він [І. Котляревський] наше срібло виливав... Ну хто б у римській Енеїді Хоролу й Ворскли не пізнав? (М. Рильський);

* У порівн. Довгий гребінь [хмар] зачервонів, як червона мідь, подекуди облита кров'ю (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. * У порівн. Обличчя його стало наче мідь (М. Стельмах);

// перен. Про колір, який нагадує цей метал.

Ронили золоте листя багряні клени, наливалися міддю шатра дубів (В. Козаченко);

// перен. Про звуки, що нагадують дзвін цього металу або є звучанням інструментів, вигот. з цього металу.

– На фронт, на фронт! – багряна сурма кличе. – На фронт, на фронт! – лунає кроків мідь (В. Сосюра);

Звуки духового оркестру .. несподівано вирвалися в бадьорому марші з тихого зарічного узлісся і міддю вдарились об очеретяну стіну (І. Волошин).

2. Виріб або вироби з цього металу.

Гулко ударив дзвін. Все стихло на мить, заніміло. Тільки лита чаплинська мідь тривожно, похмуро гула над степом: – Бо-оу... бо-оу... бо-оу (О. Гончар);

Подвір'я в господі Савуляка. Будинок, критий міддю (В. Собко);

Батькова розцяцькована міддю ґирлиґа висіла на гвіздку під хатою (О. Гончар);

// Духовий оркестр.

А тепер зате: дубова скриня в нас.., рідна школа, рідна мова й славу зично грає мідь (П. Тичина);

Уривчасті звуки міді вривалися з подвір'я – духовий оркестр проводив, видимо, останню репетицію (Г. Коцюба).

3. збірн. Мідні монети.

Явдоха кинулась до прискринка, де завжди були гроші .. В однім місці лежали золоті, в другім біліли срібні, в третьому чорніла мідь (Панас Мирний);

Цілий день подзвонювали церковні скарбоньки, приймаючи мужицьке срібло і мідь (М. Стельмах);

* Образно. – Щастя фонд залізний я розтратив І розміняв на мідь срібло чуття (І. Франко).

△ (1) Черво́на мідь – чиста мідь темно-рожевого кольору (без домішок інших металів).

Запорізькі різьбярі володіли також інкрустацією, використовуючи для цього кольорове дерево, ріг, червону мідь, срібло тощо (з наук.-попул. літ.).