міжцарів'я

МІЖЦАРІ́В'Я, я, с.

Період зміни царів, коли престол ніким не зайнятий.

Поки між братами [великими князями Костянтином і Миколою] йшло листування і кур'єри їздили з Петербурга до Варшави (де жив Костянтин) і назад, в країні було фактично міжцарів'я (з навч. літ.);

– Але видно, що латає Московщина свої дірки після міжцарів'я (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міжцарів'я — міжцарі́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. міжцарів'я — -я, с. Період зміни царів, коли престол ніким не зайнято. Великий тлумачний словник сучасної мови