мізантроп
МІЗАНТРО́П, а, ч.
Той, хто ненавидить людей, цурається їх; людиноненависник.
[Любов:] У татка був один знайомий, старий мізантроп..; я й тепер пам'ятаю той вовкуватий тон, яким він говорив: “всякий має право повіситись!” (Леся Українка);
Хто він, що править в цім злобнім безлюдді, Лютий відлюдник, нудний мізантроп? (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мізантроп — мізантро́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мізантроп — див. НЕЛЮД. Словник синонімів Караванського
- мізантроп — -а, ч. Той, хто ненавидить людей, цурається їх; людиноненависник, відлюдок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мізантроп — Людонелюб, відлюдько, див. нелюдим Словник чужослів Павло Штепа
- мізантроп — мізантро́п (від грец. μισάνθρωπος – людиноненависник) людина, яка уникає спілкування з іншими людьми, ненавидить їх; відлюдок. Словник іншомовних слів Мельничука
- мізантроп — ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИК книжн. (той, хто ненавидить людей, цурається їх), МІЗАНТРО́П книжн. Важко було знайти більшого людиноненависника, ніж він (Л. Дмитерко); Він думав зустріти тут мізантропа, а насправді побачив інше... (Л. Смілянський). — Пор. 1. відлю́дник. Словник синонімів української мови
- мізантроп — Мізантро́п, -па; -тро́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мізантроп — МІЗАНТРО́П, а, ч. Той, хто ненавидить людей, цурається їх; людиноненависник. [Любов:] У татка був один знайомий, старий мізантроп..; я й тепер пам’ятаю той вовкуватий тон, яким він говорив: "всякий має право повіситись!" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- мізантроп — рос. мизантроп людина, яка уникає спілкування з іншими людьми, ненавидить їх; відлюдник. Eкономічна енциклопедія