мілдью

МІ́ЛДЬЮ, невідм., с.

Хвороба виноградної лози, яка уражає листки, молоді стебла, квітки та іноді плоди винограду.

У вегетаційний період найбільш небезпечна на виноградниках хвороба мільдью (з наук. літ.);

– До винограднику! – Чи мільдью часом лист Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем! (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мілдью — мі́лдью іменник жіночого роду хвороба винограду Орфографічний словник української мови
  2. мілдью — див. мільдью. Великий тлумачний словник сучасної мови