1. Словник української мови у 20 томах

міленький

МІЛЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до мілки́й.

Могла [Ганна] без кінця .. вдивлятися з солодким острахом у бездонну, здавалося, глибінь насправді міленького прозорого лісового озерця (В. Козаченко);

Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міленький — міле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. міленький — -а, -е. Зменш.-пестл. до мілкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міленький — МІЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до мілки́й. Могла [Ганна] без кінця.. вдивлятися з солодким острахом у бездонну, здавалося, глибінь насправді міленького прозорого лісового озерця (Коз., Сальвія, 1959, 4); Над тихим міленьким струмочком схилив брунатні султани рогіз (Чаб., Тече вода.., 1961, 7). Словник української мови в 11 томах
  4. міленький — Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. ум. міленький. Словник української мови Грінченка