міновий
МІНОВИ́Й, а́, е́.
Стос. до міни (див. мі́на³).
Крім грецьких міст, скіфи підтримували мінові зносини з фракійськими племенами на Дунаї (з наук. літ.);
В цю епоху [в середню пору бронзового віку] дволезові сокири набули значення мінової грошової одиниці (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міновий — мінови́й прикметник від: мі́на — о́бмін Орфографічний словник української мови
- міновий — -а, -е. Стос. до міни (див. міна III). Мінова вартість — див. вартість 3. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міновий — МІНОВИ́Й, а́, е́. Стос. до міни ( див. мі́на³). Крім грецьких міст, скіфи підтримували мінові зносини з фракійськими племенами на Дунаї (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах