1. Словник української мови у 20 томах

мініатюрний

МІНІАТЮ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до мініатю́ра 1, 2.

Мініатюрний живопис.

2. перен. Дуже малий.

Світлана була зодягнута в вузьку чорну сукню, яка робила її майже мініатюрою (Є. Гуцало);

Мальцев виймає з кишені скриньку з мініатюрним доміно і висипає кісточки на стіл (Я. Галан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мініатюрний — мініатю́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мініатюрний — -а, -е. 1》 Прикм. до мініатюра 1), 2). Мініатюрний живопис. 2》 перен. Дуже малий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мініатюрний — мініатю́рний 1. Властивий мініатюрі. 2. Переносно – маленький; витончений. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мініатюрний — МАЛИ́Й (за розміром), НЕВЕЛИ́КИЙ, ДРІБНИ́Й, КРИ́ХІТНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, МІНІАТЮ́РНИЙ (дуже малий). Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (М. Коцюбинський); У вечірніх сутінях дивилась невелика хата темними вікнами (А. Словник синонімів української мови
  5. мініатюрний — МІНІАТЮ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мініатю́ра 1, 2. Мініатюрний живопис. 2. перен. Дуже малий. — У нього знайшли маленьку зірку.. Звичайна зірка, але на ній мініатюрний портрет Леніна (Донч. Словник української мови в 11 томах