1. Словник української мови у 20 томах

мірочка

МІ́РОЧКА, и, ж.

Зменш. до мі́рка.

– У Сергійка чобітки зовсім порвалися, босий у школу ходить. Може, ти в район їхатимеш, то попитаєш? Я тобі й мірочку приготую (Григорій Тютюнник);

[Василь:] Продав мішок житнього борошна та мірочку картоплі, купив дещо в хазяйство... (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мірочка — мі́рочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мірочка — -и, ж. Зменш. до мірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мірочка — мірочка, мірочки сухії плата зерном за помол Словник застарілих та маловживаних слів
  4. мірочка — МІ́РОЧКА, и, ж. Зменш. до мі́рка. — У Сергійка чобітки зовсім порвалися, босий у школу ходить. Може, ти в район їхатимеш, то попитаєш? Я тобі й мірочку приготую (Тют., Вир, 1964, 25); [Василь:] Продав мішок житнього борошна та мірочку картоплі, купив дещо в хазяйство… (Кроп., IV, 1960, 319). Словник української мови в 11 томах
  5. мірочка — Мірочка, -ки ж. ум. отъ мірка. Словник української мови Грінченка