містифікація

МІСТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. містифікува́ти.

– Ви впали жертвою негідної містифікації (І. Франко).

2. Пояснення реальних явищ у дусі містики.

Класове панування буржуазії завжди потребувало містифікації: релігійної, філософської, економічної (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. містифікація — містифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. містифікація — -ї, ж. 1》 Витівка, вигадка з метою ввести кого-небудь в оману жартома або зі злісним наміром. 2》 Тлумачення реальних явищ у дусі містики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. містифікація — Облуда, ошука, ошуканство, обдура Словник чужослів Павло Штепа
  4. містифікація — містифіка́ція (від грец. μύστης – таємничий і ...фікація) 1. Умисне введення когось в оману, жартома або із злісним наміром. 2. Тлумачення реальних явищ у містичному дусі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. містифікація — Містифіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. містифікація — МІСТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Витівка, вигадка з метою ввести кого-небудь в оману жартома або із злісним наміром. — Ви впали жертвою негідної містифікації (Фр., III, 1950, 247). 2. У філософії — пояснення реальних явищ у дусі містики. Словник української мови в 11 томах
  7. містифікація — рос. мистификация 1. Умисне введення когось в оману. 2. Тлумачення або сприйняття реальних явищ у містичному дусі. Eкономічна енциклопедія