1. Словник української мови у 20 томах

місткий

МІСТКИ́Й, а́, е́.

Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь.

Шхуна “Колумб” належала Рибтресту. Це було невеличке, але містке судно (М. Трублаїні);

Поруч з баштою кормоцех з місткими засіками, кормозапарником (з газ.);

// Який охоплює багато явищ, якостей; всеосяжний.

Образ Богородиці був містким втіленням багатьох абстрактних ідей .. тут і думка про материнство, про нескінченну круговерть життя, і про материнську любов до дитини, і про самопожертву та офіру (з наук. літ.);

Поняття стилю, яким би містким і важливим воно не було, не охоплює всього процесу художньої творчості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місткий — містки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. місткий — (дім) просторий, сов. ємний; (короб) укладистий; (і малий) портативний. Словник синонімів Караванського
  3. місткий — Гумовий (жарт.), ємкий, просторий, укладистий Словник синонімів Вусика
  4. місткий — -а, -е. Здатний уміщувати велику кількість кого-, чого-небудь; ємний. || Який охоплює багато явищ, якостей; всеосяжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. місткий — Поємний, просторий Словник чужослів Павло Штепа
  6. місткий — МІСТКИ́Й, Є́МНИЙ, Є́МКИЙ, ВКЛА́ДИСТИЙ (УКЛА́ДИСТИЙ) розм. Вадим дістав дещицю з свого вельми місткого рюкзака (М. Рильський); Ще горщик малий, та вкладистий (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  7. місткий — Містки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. місткий — МІСТКИ́Й, а́, е́. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь; ємкий. Шхуна "Колумб" належала Рибтресту. Це було невеличке, але містке судно (Трубл., Шхуна.., 1940, 7); Поруч з баштою кормоцех з місткими засіками, кормозапарником (Рад. Укр., 28. Словник української мови в 11 томах