місячно
МІ́СЯЧНО.
1. Присл. до мі́сячний 2.
Приходжу додому з лекції – застаю у сторожа лист від редактора тої газети, при котрій я мав постійну рубрику з платою 50 р[инських] місячно (І. Франко);
Потрапила [Марта] діловодкою до статчастини цієї розлогої установи з платнею місячно шістдесят карбованців (В. Підмогильний).
2. у знач. пред. Видно від сяйва місяця.
Так місячно, хоч голки збирай (прислів'я);
– Тихо, місячно, ніч саме для польотів (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- місячно — мі́сячно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- місячно — 1》 Присл. до місячний 2). 2》 у знач. присудк. сл. Видно від сяйва місяця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- місячно — Мі́сячно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- місячно — МІ́СЯЧНО. 1. Присл. до мі́сячний 2. Приходжу додому з лекції — застаю у сторожа лист від редактора тої газети, при котрій я мав постійну рубрику з платою 50 р[инських] місячно (Фр., І, 1955, 356). 2. у знач. присудк. сл. Видно від сяйва місяця. Словник української мови в 11 томах
- місячно — Місячно и місяшно нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась? МВ. І. 24. Словник української мови Грінченка