міткаль

МІТКА́ЛЬ, ю, ч.

Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення.

Вироблення гладенького білизняного бавовняного полотна на багатосистемній круглотрикотажній машині у 14 разів вище, ніж міткалю або мадаполаму на автоматичному ткацькому верстаті (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міткаль — мітка́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міткаль — -ю, ч. Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міткаль — мітка́ль (перс. мітакалі) бавовняна тканина полотняного переплетення. Після обробки – ситець, мадаполам тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. міткаль — МІТКА́ЛЬ, ю, ч. Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення. Вироблення гладенького білизняного бавовняного полотна на багатосистемній круглотрикотажній машині у 14 разів вище, ніж міткалю або мадаполаму на автоматичному ткацькому верстаті (Роб. газ., 27.ІІІ 1966, 2). Словник української мови в 11 томах