1. Словник української мови у 20 томах

міцноногий

МІЦНОНО́ГИЙ, а, е.

Який має міцні ноги; витривалий у ходьбі, бігу.

Цієї весни валка підібралася переважно з молоді, свіжої, міцноногої, настроєної йти хоч до моря в пошуках кращого найму (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міцноногий — міцноно́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. міцноногий — -а, -е. Який має міцні ноги; витривалий у ходьбі, бігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міцноногий — МІЦНОНО́ГИЙ, а, е. Який має міцні ноги; витривалий у ходьбі, бігу. Цієї весни валка підібралася переважно з молоді, свіжої, міцноногої, настроєної йти хоч до моря в пошуках кращого найму (Гончар, І, 1959, 5). Словник української мови в 11 томах