мішальник

МІША́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який розмішує що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішальник — міша́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мішальник — -а, ч. Робітник, який щось розмішує (глину, тісто, фарбу тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мішальник — МІША́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який розмішує що-небудь. Словник української мови в 11 томах