1. Словник української мови у 20 томах

мішанка

МІ́ШАНКА, и, ж.

1. с. г. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно.

Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (А. Іщук).

2. с. г. Різна кормова суміш.

У племінний період качок годують чотири рази: вранці і ввечері – зерном, а вдень два рази – вологими мішанками (з наук. літ.);

Купили ви свиню, приміром. Не свиню, а порося. Замішали їй мішанки там чи чого іншого, разів кільканадцять винесли – зирк: – уже підсвинок (Остап Вишня).

3. розм. Те саме, що мішани́на 1.

Але ж у дійсності нам не доводиться бачити такої Мішанки різних речей. І ніколи її не буває. Справді-бо, з різних начатків ті речі постали; і спільні Деякі з первістків тих, але завжди у різних сполуках (М. Зеров);

Птахарня ото наша... Леггорни всі повинні бути. Поки що мішанка, та нічого – будуть усі леггорни (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішанка — мі́шанка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мішанка — Мі́шанка. Суміш. Юліана Майнля мішанки палених кав, для знатоків найліпші (Б., 1904, рекл.) // пол. mieszanka — 1) суміш, 2) асорті, порівн. mieszanka ziołowa — суміш лікарських трав, mieszanka czekoladowa — шоколадне асорті. Українська літературна мова на Буковині
  3. мішанка — див. мішанина Словник синонімів Вусика
  4. мішанка — -и, ж., розм. 1》 Суміш злакових рослин із бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. 2》 Різна кормова суміш. 3》 Те саме, що мішанина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мішанка — СУ́МІШ (сукупність предметів, рідин і т. ін. різного виду, сорту), СУ́МІШКА, МІШАНИ́НА розм., МІ́ШАНКА розм., МІШАНИ́ЦЯ розм., ПЕРЕ́МІШКА розм., МІ́ШКА розм.; СУ́РЖИК (суміш жита й пшениці, жита й ячменю і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. мішанка — МІ́ШАНКА, и, ж., розм. 1. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (Іщук, Вербівчани, 1961, 6). 2. Різна кормова суміш. Словник української мови в 11 томах
  7. мішанка — Мішанка, -ки ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8. Словник української мови Грінченка