1. Словник української мови у 20 томах

мішечок

МІШЕ́ЧОК, чка, ч.

Зменш. до мішо́к 1–3.

Ходила й Маланка [по панське добро]. Вона ледве приперла мішечок муки, засапалась і стогнала (М. Коцюбинський);

Іван .. вийняв з кишені мішечок, витрусив з нього два синюватих з червоними смужками коники і віддав Олі (Л. Юхвід);

Ось поле відкрасувалося, треба набирать молочка, так порожній мішечок. Чи не буде пустоколос? (К. Гордієнко);

Запалі щоки, мішечки під очима, глибокі зморшки на чолі, – все це робило його значно старшим, ніж він насправді був (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішечок — міше́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мішечок — -чка, ч. Зменш. до мішок 1-3); торбинка. Завтра з мішечком — уживається для висловлення незгоди, заперечення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мішечок — Міше́чок, -ше́чка, -чкові, у -ше́чку; -ше́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мішечок — МІШЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш, до мішо́к 1 — 3. Ходила й Маланка [по панське добро]. Вона ледве приперла мішечок муки, засапалась і стогнала (Коцюб., II, 1955, 79); Іван.. Словник української мови в 11 томах
  5. мішечок — Міше́чок, -чка м. ум. отъ мішо́к. Словник української мови Грінченка