1. Словник української мови у 20 томах

м'язуватий

М'ЯЗУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що м'язи́стий.

– Ого-го, не вмираю! – І шию трима [Небаба] м'язувату, І плює він на шляхту (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м'язуватий — м'язува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. м'язуватий — -а, -е. Те саме, що м'язистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. м'язуватий — СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙ підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙ підсил. розм., СТОСИ́ЛИЙ підсил. поет., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст., МО́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови