м'якушка
М'ЯКУ́ШКА, и , ж.
1. М'яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою.
Балика добре перев'язав її [рану], покривши м'якушкою хліба і павутинням (З. Тулуб).
2. перен., ірон., зневажл. М'якосердий, добрий (про людину).
– Я, бачте, такий чоловік – м'якушка, що нехай де яка пригода, або журба, або смуток, то зараз там мої і жалощі... (Марко Вовчок);
– Ах, – скрикнула Густя, – він умлів! – І заломила руки. – Не бійся .. ти, м'якушко, – відказав Густав, – нічого такому злодієві не станеться! (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- м'якушка — м'яку́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- м'якушка — див. м'який Словник синонімів Вусика
- м'якушка — -и, ж. 1》 М'яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою. 2》 перен., ірон., зневажл. М'якосердий, добрий (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- м'якушка — ДО́БРИЙ ім., ДОБРЯ́К розм., ДОБРЯ́ГА розм., ДОБРЯ́КА розм. рідше, ДО́БРА ДУША́ розм., ДРУЗЯ́КА фам., ДОБРЯЧО́К ірон., М'ЯКУ́ШКА ірон., зневажл. З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдешся, — того й наберешся (прислів'я); — Білограй добряк. Словник синонімів української мови
- м'якушка — М'якушка и мнякушка, -ки ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Словник української мови Грінченка