м'яло
М'Я́ЛО, а, с.
1. Те саме, що макогі́н.
– Мовчи, невістко .. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби! (П. Чубинський);
Висить м'яло на кілку, Буде жінці і дяку... (Ганна Барвінок).
2. перен., зневажл. Млява, нерішуча людина.
– Лежить оце м'яло, оцей лежень, неначе колода! .. – було кричить він (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- м'яло — м'я́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- м'яло — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
- м'яло — -а, с. 1》 Те саме, що макогін. 2》 перен., зневажл. Млява, нерішуча людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- м'яло — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
- м'яло — М'я́ло и мня́ло, -ла с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби. Чуб. V. 696. 2) Мямля. Словник української мови Грінченка