м'ясний
М'ЯСНИ́Й, а́, е́.
Прикм. до м'я́со 1.
М'ясний запах;
// Пригот. із м'яса або з м'ясом.
– Вже три дні і три неділі, як я зарікся їсти м'ясні страви (І. Франко);
// у знач. ім. м'ясне́, но́го, с. Страва з м'яса або з м'ясом.
– Прошу .. закушувати; от м'ясне, а от рибне (І. Нечуй-Левицький);
В сусіда вона купила сала й ковбаси і тепер гордилася, що в неї на хусточці так, як у людей, – і паска біла, і м'ясне (О. Донченко);
// Якого вирощують на м'ясо, який дає багато м'яса.
М'ясний [беконний] тип свиней характеризується здовженим тулубом, розтягнутим за рахунок середньої частини (з наук. літ.);
М'ясні курчата – це бройлери;
М'ясні породи худоби;
// Признач. для перероблення м'яса, продажу його тощо.
М'ясна промисловість;
М'ясна крамниця.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- м'ясний — м'ясни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- м'ясний — [мйасний] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- м'ясний — -а, -е. Прикм. до м'ясо. М'ясний запах. || Приготовлений із м'яса або з м'ясом. М'ясний бульйон. || у знач. ім. м'ясне, -ного, с. Страва з м'яса або з м'ясом. || Якого вирощують на м'ясо, який дає багато м'яса. || Признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- м'ясний — М'ясний и мнясний, -а, -е Мясной. Словник української мови Грінченка