1. Словник української мови у 20 томах

набешкетувати

НАБЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

Бешкетуючи, зробити яку-небудь шкоду.

Дарина сама вкладає Гната і щось йому вичитує: набешкетував, мабуть (М. Стельмах);

– Насмілюсь доповісти, пане обер-лейтенант, все в порядку, лише кицька набешкетувала і зжерла вашого канарка (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набешкетувати — набешкетува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набешкетувати — -ую, -уєш, док., розм. Бешкетуючи, натворити чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набешкетувати — НАБЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Бешкетуючи, натворити чого-небудь. Дарина сама вкладає Гната і щось йому вичитує: набешкетував, мабуть (Стельмах, Хліб.., 1959, 326); Обмежений культурою, він інколи візьме та й набешкетує (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 490). Словник української мови в 11 томах