набивний

НАБИВНИ́Й, а́, е́.

1. На якому відбиті певним способом узори.

Споживачі одержать такі товари, як .. ковдри бавовняні набивні (з наук.-попул. літ.).

2. Який здійснює набивання (про фабрику, машину і т. ін.).

Набивна машина;

// у знач. ім. набивна́, но́ї ж. Приміщення, призначене для набивання.

Прийшла в набивну Валя Готліб І в коло стала трудове (П. Усенко).

3. Який набивають (у 3, 4, 6 знач.) на що-небудь.

Набивний обруч; Набивна шина;

Стоять діди, пропахлі димом, в дрібному золоті луски; в них трьохлінійки за плечима і набивні дробовики (І. Муратов);

Набивна футеровка сталерозливальних ковшів з природних формувальних мас може бути використана у виробництві високоякісних сталей (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набивний — набивни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. набивний — -а, -е. 1》 На якому відбито певним способом узори. 2》 Який здійснює набивання (про фабрику, машину і т. ін.). Набивна машина. 3》 Якого набивають (у 3 знач.) на що-небудь. Набивний обруч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набивний — НАБИВНИ́Й, а́, е́. 1. На якому відбиті певним способом узори. Споживачі одержать такі товари, як.. ковдри бавовняні набивні (Наука.., 1, 1957, 5). 2. Який здійснює набивання (про фабрику, машину і т. ін.). Набивна машина. 3. Який набивають (у 3 знач.) на що-небудь. Набивний обруч; Набивна шина. Словник української мови в 11 томах