набиндючуватися
НАБИНДЮ́ЧУВАТИСЯ, чуся, чуєшся, недок., НАБИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
Набирати пихатого, гордовитого вигляду.
Мовчать Микитині лакеї, набиндючившись чи п'ючи фатальну горілку, чекаючи, як ворони в степу, на мою смерть (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набиндючуватися — набиндю́чуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови