наброщуватися

НАБРО́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., НАБРОСТИ́ТИСЯ, бро́ститься, док.

1. Те саме, що набрунько́вуватися.

Саджанці ворушаться, ростуть... Вже по шию, вже закрили небо. Набростились, дихають, цвітуть (І. Вирган).

2. Наповнюватися соками, доспівати, достигати (про колоски, плоди).

Наброщується яблуко;

Набростився колос.

3. перен. Виникати, з'являтися; визрівати (про думку, наміри, почуття і т. ін.).

Козаченько вже не об тім думає, як він стоятиме весною з милою під вербою... Ні, в нього на душі вже набростилось ось що (Д. Мордовець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наброщуватися — набро́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наброщуватися — -ується, недок., наброститися, -броститься, док. 1》 Те саме, що набруньковуватися. 2》 Наповнюватися соками, достигати (про колоски, плоди). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наброщуватися — НАБРУ́НИ́ТИСЯ (про дерева, кущі — покритися бруньками), НАБРОСТИ́ТИСЯ, НАБРУНЬКУВА́ТИСЯ. — Недок.: набро́щуватися, набрунько́вуватися. Вже набрунились черешні, Аґрус і порічки (М. Старицький); Травень надворі... Словник синонімів української мови
  4. наброщуватися — НАБРО́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., НАБРОСТИ́ТИСЯ, бро́ститься, док. 1. Те саме, що набрунько́вуватися. Саджанці ворушаться, ростуть… Вже по шию, вже закрили, небо. Набростились, дихають, цвітуть (Вирган, В розп. літа, 1959, 69). Словник української мови в 11 томах
  5. наброщуватися — Набро́щуватися, -щуюся, -єшся сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. Черк. у. У ячмені колос набростився. Мил. 93. Словник української мови Грінченка