набундючено
НАБУНДЮ́ЧЕНО.
Присл. до набундю́чений 2.
Дома її стріли непривітно. Батько набундючено кинув: – Вигнали? – і забрався з хати (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набундючено — набундю́чено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови