набійка

НАБІ́ЙКА, и, ж.

Пластинка, що прибивається до каблука.

– Перше своє взуття для степа я робив практично місяць. Сам ставив набійки, ще не зовсім знаючи, як потрібно (із журн.);

Найкраще розходяться вироби зі шкіряною підошвою та поліуретановими набійками (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набійка — набі́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. набійка — -и, ж. Пластинка, що прибивається до каблука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набійка — НАБІ́ЙКА, и, ж. Пластинка, що прибивається до каблука. Словник української мови в 11 томах