набійка
НАБІ́ЙКА, и, ж.
Пластинка, що прибивається до каблука.
– Перше своє взуття для степа я робив практично місяць. Сам ставив набійки, ще не зовсім знаючи, як потрібно (із журн.);
Найкраще розходяться вироби зі шкіряною підошвою та поліуретановими набійками (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me