навгадь
НАВГА́ДЬ, присл.
Те саме, що науга́д.
Загубив мірку .. та так навгадь і зробив, через те й малі двері (Сл. Б. Грінченка);
Підкотив Капшук, навгадь вийняв з коляски два червоні рулони (В. Яворівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навгадь — див. навмання Словник синонімів Вусика
- навгадь — присл., діал. Навмання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навгадь — Навга́дь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навгадь — Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у. Словник української мови Грінченка