навгадь

НАВГА́ДЬ, присл.

Те саме, що науга́д.

Загубив мірку .. та так навгадь і зробив, через те й малі двері (Сл. Б. Грінченка);

Підкотив Капшук, навгадь вийняв з коляски два червоні рулони (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навгадь — див. навмання Словник синонімів Вусика
  2. навгадь — присл., діал. Навмання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навгадь — Навга́дь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. навгадь — Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у. Словник української мови Грінченка