навершений

НАВЕ́РШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наверши́ти.

Як підтверджують археологічні розкопки, це досить прості конструктивні споруди, зведені на невеликій глибині й навершені похилим чи досхилим дахом (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навершений — наве́ршений дієприкметник Орфографічний словник української мови