навзаході

НАВЗА́ХОДІ, НАВЗА́ХОДИ, присл., діал.

На заході.

Чіпка діда про що-небудь розпитував; дід розказував про всяку всячину, грав на сопілці... Так – аж поки сонце не повертало навзаходи (Панас Мирний);

Сонечко навзаході, дерева й тини попускали на вулицю довгі тіні (І. Вирган);

Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце (Сл. Б. Грінченка);

От уже і сонце навзаходи (Григір Тютюнник).