навзрид
НАВЗРИ́Д, присл., зі сл. пла́кати, голоси́ти і т. ін.
Дуже голосно, схлипуючи.
Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов .. по мертвому голосять (Г. Квітка-Основ'яненко);
Цілу ніч він проблукав по двору, а Галя цілу ніч навзрид проплакала (Панас Мирний);
Андріїха з дітьми та Гайдучкова невістка заголосили навзрид (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навзрид — навзри́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навзрид — Ридма, ревне Словник чужослів Павло Штепа
- навзрид — НАВЗРИ́Д: Пла́кати (пропла́кати, запла́кати, голоси́ти, заголоси́ти і т. ін.) навзри́д — голосно плакати, плакати-ридати. Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов.. по мертвому голосять (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах