1. Словник української мови у 20 томах

навкидь

НАВКИ́ДЬ, присл., діал.

Те саме, що навкидя́.

Трах! – кілком, мабуть, навкидь у ворота (А. Головко);

Стріляли з луків так, що потрапляли птахові в око на льоту, ятаганами не тільки рубалися в рукопашному бою, а й могли навкидь прибивати чоловіка до стіни (П. Загребельний);

// Накидавши, безладно.

Квартира Мироничів тісна, бо захаращена меблями, наче їх розставлено навкидь, тимчасово (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкидь — навки́дь прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. навкидь — див. навмання Словник синонімів Вусика
  3. навкидь — навкидьки, навкидя, присл., діал. Кидаючи з силою; кидькома. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навкидь — КИДКО́М (швидко кидаючи чи кидаючись); КИДЬКОМА́, ШВИРГОМА́ розм., НАВКИ́ДЬ (НАВКИДЯ́) діал. (кидаючи, ударяючи з силою). Єдиний рятунок для них в цю мить — кинутись кидком саме вперед (О. Словник синонімів української мови
  5. навкидь — НАВКИ́ДЬ, присл., діал. Кидаючи з силою; кидькома. Трах! — кілком, мабуть, навкидь у ворота (Головко, II, 1957, 22). Словник української мови в 11 томах