1. Словник української мови у 20 томах

навкіл

НАВКІ́Л, присл., рідко.

Те саме, що навко́ло 1.

Досвітній туман все навкіл заволік... (І. Нехода);

Гори стояли навкіл, німі, похмурі, вкриті шапками снігів та предковічними лісами (Л. Первомайський);

Щогли. Порожнеча навкіл, і в ній – стрункі дніпрогесівські щогли (О. Гончар);

Він раз по раз зупиняється, роззирається навкіл, оцінюючи, мабуть, зручність позиції (Є. Доломан);

Горобина, вибухнувши жарко, аж іскрами розбризкалась навкіл (П. Мовчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкіл — навкі́л прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. навкіл — див. близько; навколо Словник синонімів Вусика
  3. навкіл — присл., рідко. Те саме, що навколо 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навкіл — Навколо, довкола, біля, побіля, поблизу, край, окрай Словник чужослів Павло Штепа
  5. навкіл — НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Словник синонімів української мови
  6. навкіл — НАВКІ́Л, присл., рідко. Те саме, що навко́ло 1. Гори стояли навкіл, німі, похмурі, вкриті шапками снігів та предковічними лісами (Перв., Невигадане життя, 1958. 261); Досвітній туман все навкіл заволік… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 228). Словник української мови в 11 томах