1. Словник української мови у 20 томах

навозитися

НАВОЗИ́ТИСЯ¹, ожу́ся, о́зишся, док., розм.

Привозитися, перев. кількома заходами, ким-, чим-небудь у великій кількості.

Хоч би джерело якесь чи криниця – від села води не навозишся (із журн.);

Треба було літом накоситися, навозитися сіна, щоб купити собі куфайку і сумку мені до школи (з газ.).

НАВОЗИ́ТИСЯ², ожу́ся, о́зишся, док., розм.

Повозитися багато, досхочу; напоратися.

Видно, Кесар вже навозився біля мотора, до керма пересів. Чи, може, то Фред упросив його (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навозитися — навози́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. навозитися — -ожуся, -озишся, док., розм. Повозитися багато, досхочу; навовтузитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навозитися — НАВОЗИ́ТИСЯ, ожу́ся, о́зишся, док., розм. Повозитися багато, досхочу; навовтузитися. Видно, Кесар вже навозився біля мотора, до керма пересів (Збан., Курил. о-ви, 1963, 44). Словник української мови в 11 томах