навперемінний

НАВПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е.

Який по черзі замінює один одного.

Дослідники природним чином приходять до необхідності протиставити білінгвізмові як практиці навперемінного користування двома мовами диглосію як практику використання однієї мови (з наук. літ.);

Кожний гребок рукою супроводжується трьома-чотирма навперемінними рухами ніг (з навч. літ.).