навтикати

НАВТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. і док., чого, розм.

Ввіткнути в щось велику кількість чого-небудь.

Еймунд порадив нарубати зеленого гілля й навтикати в городські вали, щоб не дати печенізьким стрілам залітати в Київ (П. Загребельний);

Тiльки в сiно квiточок багато навтикали штучних, що їх зi студiї привезли (О. Гончар);

Розгрібаючи попіл, дідько навтикав на колишній призьбі соняшникового насіння та квасолин, соняшники невдовзі вигнало до самісінької стріхи, квасоля густо вилася по сохах та соняшниках, ткучи зелені стіни хижки (В. Дрозд).