1. Словник української мови у 20 томах

навуджувати

НАВУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВУ́ДИТИ, рідко НАУ́ДИТИ, джу, диш, док., що і без дод.

Наловлювати вудочкою яку-небудь кількість чогось.

Риби не наудив, а лусту [шмат хліба] спудив (Номис);

Риба клювала погано, і ми на юшку не навудили (О. Копиленко);

Риби не навудили, зате подружилися з Ваньком (А. Дімаров);

* Образно. – Вона була замужем за Рибачковим, котрий перед тим був у Києві предсідателем, а потім директором в банку та наудив рибки на сто тисяч усякими хабарами (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навуджувати — наву́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навуджувати — -ую, -уєш, недок., навудити, -джу, -диш, док., перех. Наловлювати вудочкою яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навуджувати — НАВУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Наловлювати вудочкою яку-небудь кількість чогось. Риба клювала погано, і ми на юшку не навудили (Коп., Подарунок, 1956, 92). Словник української мови в 11 томах