навчальний

НАВЧА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до навчання, пов'язаний з ним.

До останнього навчального дня його шофер на уроки мене возив і забирав зі школи (В. Дрозд);

У процесі навчання учні усвідомлюють не лише навчальні предмети, а й свою власну навчальну діяльність (з наук. літ.);

// Який займається питаннями освіти, навчання.

Прийом справ .. не затягнувся. В передбачливого завідувача навчальної частини вже були заготовлені належні документи (Ю. Збанацький).

2. Признач. для навчання.

Дівчата відмовлялися збирати навчальний гербарій на заповідній території (Т. Прохасько);

Поки наші навчальні вітрильники виходили в море, вони, бувало, ті регати вигравали (А. Санченко);

Певний інтерпретований матеріал з гуцульських говірок містять діалектологічні статті, навчальні посібники (з наук.-попул. літ.);

Майстри виготовляють інструменти різного типу й призначення: діатонічні й хроматичні, концертні й навчальні (з навч. літ.);

// Метою якого є навчання, тренування, підготовка до чого-небудь.

Потім Емма стрибнула з літака в навчальному польоті (Іван Ле);

Прагнулося безпомильно знайти себе, своє покликання, тим-то й опинилася згодом в іншому навчальному закладі, запалилася новою мрією – будувати мости... (О. Гончар);

Він завжди був меланхоліком, а згадка про навчальний бій остаточно зіпсувала йому настрій (Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна);

// Пристосований для навчання, тренування.

У бухті внизу стоїть кілька навчальних кораблів (Ю. Яновський);

І вже стояв на герці, теж несправжньому, навчальному, з сином кальницького полковника (Ю. Мушкетик).