нав'язаний

НАВ'Я́ЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нав'яза́ти¹.

Білі обшивані рукава випадали з темної корсетки, мов пучок квіток, нав'язаний на руки (Панас Мирний);

І ось прийшов той день, надії мої збулися, вузли нав'язані, крім одного і найважнішого... (І. Франко);

Ця делегація німецьких добрих громадян, звичайно, не могла без протесту прийняти нав'язаний Німеччині “мир” (В. Еллан-Блакитний);

Він змушений або ж прийняти нав'язаний татарами бій тут, у своєму таборі, або ж тікати за Сиваш (В. Малик);

// нав'я́зано, безос. пред.

Почав присікуватися [піп] до мене, кажучи, що у нього в домі і так тісно, а тут ще й мене йому нав'язано (М. Кропивницький);

// у знач. прикм.

Хлопці жнуть жито .. Озираються, все лічать нав'язані снопи (С. Васильченко);

Молився Ісен-Джан. Молився і, може, проклинав цю нав'язану звичку, що ні вдень, ні вночі не давала його старечому, а тепер ще й поконтуженому організмові спокою (Іван Ле).