нав'ялювати
НАВ'Я́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВ'ЯЛИ́ТИ, в'ялю́, в'я́лиш, док., що.
В'ялити певну кількість чого-небудь.
Під час нересту риби насолюють цілі бочки, повні горища нав'ялюють (О. Гончар);
Тільки дехто встиг нав'ялити потроху конини (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нав'ялювати — нав'я́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нав'ялювати — -юю, -юєш, недок., нав'ялити, -в'ялю, -в'ялиш, док., перех. В'ялити певну кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови