нагад
НА́ГАД, у, ч., розм.
Нагадування.
Лишилися наслідки – зневір'я, розпач і незабаром живий нагад про перебуту пригоду (С. Єфремов);
Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, Натрапив я на книжку записну .. Собі самому нагада якісь (М. Рильський);
І в цім однім слові були і наказ, про пильність, і нагад про щось колишнє (Т. Осьмачка);
Ти – спогад сам собі і нагад про майбутнє (П. Мовчан);
Це нагад, що людська метушня марна й дочасна, але є в ній і висока позначеність (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me