1. Словник української мови у 20 томах

нагайний

НАГА́ЙНИЙ, а, е, діал.

Нагальний.

Ой вийду я за ворота, не береться робота, бо вже мому [моєму] миленькому нагайна робота (П. Чубинський);

Никін тільки почухав потилицю. Поволік би він її під цей нагайний час із великою охотою на поле (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагайний — -а, -е, заст. Нагальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нагайний — Нага́йний і нага́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. нагайний — Нага́йний, -а, -е = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268. Словник української мови Грінченка