нагалай-набалай
НАГАЛА́Й-НАБАЛА́Й, НАГАЛА́Й-БАЛА́Й, присл., розм.
Абияк, як-небудь, не подумавши.
– Підождемо з півроку, та й годі. Як не одкинеться Денис за цей час, то він буде твій. Треба добре навиглядати його. Без цього я тебе, дочко, не видам нагалай-набалай (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me