наганяй

НАГАНЯ́Й, я, ч., розм.

Суворе зауваження або догана.

Обдивившись камери, він [слідчий] незадоволено похитав головою й зробив Макару Авдійовичу наганяй за те, що в камерах було не досить чисто й тепло (В. Винниченко);

Та часто директор за плити оці Такий “наганяй” мав добрячий, Що совавсь, вертівсь на дубовім стільці, Немов на плиті на гарячій (С. Олійник);

Ватага відчайдух на скирті егейкала до однокласниць, знала про завтрашні наганяї (Є. Пашковський).